Про переїзд з Teletype на Substack
Привіт! Як ви вже могли помітити, нещодавно я переніс свій блог на інакшу платформу - з Teletype на Substack. Про те, чому я так вчинив, хочу розповісти вам у цьому невеликому дописі. Буду вдячний за вашу увагу 🙂!
З самого початку існування мого сайту, sirkadirov.com, мені здавалося поганою ідеєю розміщувати на ньому свій блог. Безперечно, такі спроби були з мого боку, проте з якихось причин мені хотілося зберігати свої статті деінде, щоб при можливих оновленнях чи переносах сайту не доводилося багато часу приділяти переносу статей, а також пов’язаного з ними медіаконтенту.
Спочатку, я використовував для цього статичний генератор Jekyll і сервіс GitHub Pages, проте з часом з’явилася потреба писати дописи зі смартфона (що я роблю і зараз), але на мобільних розгортати Git-репозиторій - далеко не найкраща ідея.
Після цього, я переніс свій блог на Medium, проте мені конче не подобалася відверто жахлива підтримка кириличних символів, неможливість розміщення блогу на власному домені (або хоча б субдомені накшталт name.medium.com), а також надто обмежені можливості для просування свого контенту.
З часом популярності набув месенджер Telegram, а також його сервіс для публікації статей Telegra.ph, де багато авторів контенту розміщують свої лонгріди. Але управління статтями у ньому є достатньо незручним, і, що важливо, він не має можливості відображати всі статті автора централізовано, у вигляді блогу, натомість цілком покладається на Telegram-канали, де автори контенту будуть оприлюднювати свої статті. Головним недоліком у цьому випадку є втрата тих читачів, які б могли знайти блог чи статтю у блозі через пошукову систему, тож такий варіант я відкинув, хоча редактор Telegra.ph видавався мені доволі зручним.
І саме в цей момент з’явився сервіс Teletype. Він став доброю альтернативою до вже згаданого сервісу від Telegram, яка поєднала у собі зручний редактор статей, а також можливості класичного блогу. Цей сервіс містив все, що мені було потрібно, і ним я продовжував користуватися аж до 24 лютого 2022 року.
В цей момент на платформі десятками почали з’являтися відверто проросійські користувачі, які не гребували сповідати наративи найогиднішої російської пропаганди, а модерації їх статей не було взагалі. Як і не було публічної реакції щодо російського вторгнення в Україну. Згодом, така реакція з’явилась: спочатку у пості, де співзасновник проєкту запевняв, що сервіс продовжить роботу в росії, хоч і є іноземною по відношенню до цієї країни компанією, далі - у анонсі від тої ж особи про введення функціоналу донейтів… виключно у російських рублях 💩.
Це - ще одне підтвердження тому, що у світі не буває “хороших русских”, а буває лиш всіляка сволота, яка показово й лицемірно виголошує промови “за мир” і “нет войне”, і в той же час підтримує криваву війну проти України.
Цим все було сказано, і рішення прийшло саме собою - змінити платформу, на якій я веду блог. З багатьох можливих варіантів я обрав саме Substack, що був створений для тих, хто любить публікувати лонгріди і подкасти, бо він має доволі зручний редактор, надає можливість кастомізувати зовнішній вигляд блогу під власні потреби, має функціонал для проведення email-розсилок, і, що головне - є безкоштовним і не потребує розміщення на власному сервері.
Тож, користуючись моментом, закликаю і вас відмовитись від послуг російських та проросійсько налаштованих компаній та сервісів, і шукати гідні альтернативи серед українських або дружніх іноземних компаній. Тут одразу ж можна згадати хостинг-компанію HOSTIQ, яка відправила всіх російських клієнтів за курсом російського військового корабля, а також розповідає у своєму блозі про різні цікавості, корисні під час війни, у тому числі й про те, як відмовитися від тих чи інших російських онлайн-сервісів і знайти їм зручну альтернативу.